Я прокинулась від яскравого світла, яке закрадалось у віконечко і так манило до себе. Там на мене чекало крижане царство. Ще вчора там була осінь, жовтіли листочки, деякі обпадали, дерева готувались до зими. Хризантеми цвіли, даруючи нам останні барви літа. А сьогодні все покрито льодом і снігом, все ніби завмерло. Отак зненацька зима напала на осінь і зупинила час.
Червоно-оранжева троянда зігнула свою голівку донизу під вагою льоду і снігу.
Дерева відблискували кришталем. Все було в крижаному полоні. А сонечко хотіло врятувати природу, світило яскраво і уперто, граючись своїми барвами на скляних листочках. З під купки снігу висунула свою голівку червона хризантема, ніби хотіла подивитись хто взяв її в сніговий полон.
А горішки так і примерзли до гілочок, ніби обіймаючи їх руками аби не впасти на білу подушку снігу.
Це був чарівний ранок, ранок снігової королеви, непроханої гості зими, хоча на календарі був жовтень місяць. А, може, це вона захотіла дружити і прийшла до осені в гості? Закувала в кригу ще не готову до зими природу.
Крижаний, яскравий, осінньо-зимовий ранок…
.jpg)

.jpg)
.jpg)
.jpg)