Чекала на побачення з дощем

Ви знаєте як пахне медом липа? Як пахне дощ, який цілує її квіти? Немов маленькі руки-гілочки, Здіймають голови до дощика роси. А нам з тобою залишають аромат, Що пахне поцілунками в твоїх руках. Так чародійка липа забавляє, Заварим чай нехай душа літає. І лиш краплинки: крап та крап, Злітають по листочках і гілках. Нектар медовий омиває та вода, Щоб липою умилася земля. Вона чекала на побачення з дощем, І хоч обійме прохолодою своєю, І зросить грунт розпечений мечем, І серце заспокоїться від болю. Затихне тихо, буде слухать пісню, Яку співають трави і кущі. А дощ цілує її ніжно ніжно, Бо швидко хмари понесуть в чужі краї. І лиш одна миттєвість в них на двох, І ніжні відчуття блаженства, Дарує липа в червні аромат, Для гарних хлопців й люблячих дівчат!